- відчалювати
- техн. отва́ливать (от берега), отча́ливать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відчалювати — юю, юєш, недок., відча/лити, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). || Відходити, відпливати від берега на якому небудь судні … Український тлумачний словник
підчалювати — юю, юєш, недок., підча/лити, лю, лиш, док. 1) перех. Причалювати що небудь до чогось. 2) неперех. Ставати на причал … Український тлумачний словник
відчалювати — відчалити (про човни, судна рухатися від берега), відпливати, відплис[в]ти, відходити, відійти … Словник синонімів української мови
відчалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підчалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
відчалити — див. відчалювати … Український тлумачний словник
відчалювання — я, с. Дія за знач. відчалювати … Український тлумачний словник
підчалити — див. підчалювати … Український тлумачний словник
підчалювання — я, с. Дія за знач. підчалювати … Український тлумачний словник
підчалюватися — ююся, юєшся, недок., підча/литися, люся, лишся, док. 1) Причалюватися до чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до підчалювати 1) … Український тлумачний словник